На понеділок обіцяють сонце та вітер. Нехай моїх два колеса почекають вдома. Після довгих вагань, роздумування над логістикою, вибір впав на Малу Волосянку на Турківщині. Вона стоїть собі збоку від майбутніх маршрутів, тому варто до неї дістатися пішки від залізничного зупинного пункту «Волосянка”. Вирішую стартувати сянківською електричкою о 9.30. Прошу квиток до ст. Жовтнева. Жінка за вікном каси дивиться на мене дивним поглядом і питає де та “Жовтнева”.
